Psychosis

Psychosis

based on the motifs from Sarah Kane’s play “4.48 Psychosis” and the poems by Anne Sexton and Sylvia Plath

"Black cabaret about illegal love and death", "bipolar show", "psychodelic bachelorette party", "feminist revue", "manifest of emancipated femininity" – these are some expressions used by the critics and audience to describe the show. The performance celebrates the strength of women: aware and crazy, rebellious and insolent, suffering and laughing at their own suffering, reckless and unromantic. There is an ongoing game on the stage with the boundaries of pain, "normality", theatrical form, and social taboo. All this serves to deconstruct the myth about the place of women in society.

premiere: February 2018, Theatre Actor, Kyiv, Ukraine (currently it is an independent production)

directed by Roza Sarkisian
set design and costumes by Diana Khodiachykh
original music by Alexandra Malatskovska
performed by Oxana Cherkashyna, Nina Khyzhna, Alexandra Malatskovska
manager Katya Sehet

excerpts from the reviews

This is a swirling mix of very dark poetry and even darker humour presented with a powerful Brechtian soundtrack. This play has elements of the last days of the Weimar republic – the cabaret style of 1930s Berlin clearly being an influence.
This is a story about the madness of women. Specifically women. About their pain and their suffering and the indifference of the world to both. This is about the equal yearning for life and for death that is in all of us, and the struggle between the two that leaves those who feel these most keenly exhausted. Too spent to live, too tired to die.
Emma Burnell, “Psychosis – Close Strangers Festival”, 17/09/2019, playstosee;

Kiev's production based on Kane's play seems to be an attempt to reject the assigned to the author banalized label of a damned poet - desperate high school girl, one of many. And at the same time it is an expression of embarrassment that accompanies the mental suffering of the female (and not only) subject self-scourged by her own intellect. "Shame, shame, shame. Drown in your fucking shame" - the chorus repeats. It is an attempt to move from shame to empowerment.

Witold Mrozek, „Sorom, shame, wstyd”, "Dwutygodnik.com" 08/2018;

reviews

Вітольд Мрозек, «СОРОМ, SHAME, WSTYD» (переклад Люба Ільницька)
Анастасія Гайшенець, «Смерть, сексуальність, божевілля, кетчуп»
Олена Мигашко, Український кітч за британські гроші
Анастасія Головненко, Христина Хоменко, "Тексти британські, сцена українська"
Анастасія Головненко, "Театр і його демократія"
Анна Веселовська, "Хто кого переграв?"
Театральна риболовля. Taking the stage 2017 Частина 2
Ярослава Кравченко, "Эти длинные ноги Черкашиной в спектакле «Психоз в 4:48»" (rus.)
Julia Kowalska, Napisz prawdę (pl.)
Monika Nawrocka-Leśnik, "W geście oporu"(pl.)
Monika Krawczak, Bliscy Nieznajomi 2019. Ukraina (pl.)
Stanisław Godlewski, Poznań. Takie jest zadanie sztuki - by nie było nam za wygodnie (pl.)
Емма Бурнелл, «Psychosis – Close Strangers Festival» (eng.)

Психоз

вистава-кабаре за темами п’єси Сари Кейн та віршів Анн Cекстон і Сильвії Плат

“Чорне кабаре про нелегальну любов і смерть”, “біполярне шоу”, “психоделічний дівич вечір”, “феміністичне рев’ю”, “маніфест емансипованої жіночності” – це лише деякі з означень, якими виставу описувала українська критика і публіка. Вистава торжествує силу жінок: свідомих і шалених, непокірних і нахабних, нерозважних і неромантичних, які страждають і сміються з власних страждань. На сцені відбувається невпинна гра з межею: межею болю, “нормальності”, театральної форми, суспільного табу. Все це здійснює деконструкцію міфу про місце жінки в суспільстві.
Вистава, створена безкомпромісними харківськими артистками відомими у всій Україні, є уважним, діткливим аналізом того, як працює норма і нормативність у патріархальному суспільстві, яке для жінок резервує лише обмежений набір ролей. Виводить глядача зі сфери інтелектуального і естетичного самовдоволення, заплутує сліди, зводить на манівці і забирає в нього безпечну роль споживача чужих емоційних зворушень. Любов, розпач, депресія і смерть, присутні в знаменитій драмі Сари Кейн і в поезії американських “проклятих поеток”, у виставі набувають несподіваних форм. Якщо розпач, то в ритмі зонгів, якщо депресія то змішана з автоіронією. Сексуальність буває як болісна так і гротескна. “Хвора” може стати лікарем, і навпаки.

Первинна версія вистави була створена у київському театрі “Актор” в рамках проекту British Council Ukraine „Taking the stage”. Актуальна, модифікована версія є незалежною продукцією.

прем’єра: лютий, 2018 рік – Київський академічний театр «Актор» (Київ)

режисура: Роза Саркісян
сценографія: Діана Ходячих
музика: Олександра Малацковська
перформерки: Ніна Хижна, Оксана Черкашина, Олександра Малацковська
кураторка: Настя Джумла
менеджерка: Катерина Сегет

участь в фестивалях
Урбаністично-мистецький міжнародний фестиваль «Парад Фест» (2019, Харків)
Spotkania Teatralne Bliscy Nieznajomi (2019, Познань)

рецензії
Вітольд Мрозек, «СОРОМ, SHAME, WSTYD» (переклад Люба Ільницька)
Анастасія Гайшенець, «Смерть, сексуальність, божевілля, кетчуп»
Олена Мигашко, Український кітч за британські гроші
Анастасія Головненко, Христина Хоменко, "Тексти британські, сцена українська"
Анастасія Головненко, "Театр і його демократія"
Анна Веселовська, "Хто кого переграв?"
Театральна риболовля. Taking the stage 2017 Частина 2
Ярослава Кравченко, "Эти длинные ноги Черкашиной в спектакле «Психоз в 4:48»" (rus.)
Julia Kowalska, Napisz prawdę (pl.)
Monika Nawrocka-Leśnik, "W geście oporu"(pl.)
Monika Krawczak, Bliscy Nieznajomi 2019. Ukraina (pl.)
Stanisław Godlewski, Poznań. Takie jest zadanie sztuki - by nie było nam za wygodnie (pl.)
Емма Бурнелл, «Psychosis – Close Strangers Festival» (eng.)

анонси
Опис вистави на сайті Київського театру "Актор"
Вистава "Психоз" на порталі "Theatre.Love"
Чим цікавий липневий театральний Underground: «Психоз о 4.48» та «Бійцівський клуб»
Вистава "Психоз" на ParadeFest
«Дикий театр» і «Сцена 6» розпочинають освітній проект «Арт-тема»
Ольга Зализницкая, "8 НЕСТАНДАРТНЫХ УКРАИНСКИХ ПОСТАНОВОК, КОТОРЫЕ СТОИТ ПОСЕТИТЬ"
ОТ ДЭВИДА ЭДГАРА ДО САРЫ КЕЙН: ГЛАВНЫЕ СПЕКТАКЛИ ОКТЯБРЯ (rus.)
Леся Ільєнко, "Спека в липні: дві "Собаки" і "Галка Моталко"
ПРЕМ'ЄРИ ВИСТАВ ФІНАЛІСТІВ ТЕАТРАЛЬНОЇ КОНКУРСНОЇ ПРОГРАМИ "TAKING THE STAGE" ПРОЙДУТЬ У СТОЛИЦІ
PSYCHOSIS/ПСИХОЗ | Teatr Polski w Poznaniu

інтерв'ю
Радіо Аристократи, Taking the Stage — Роза Саркісян — Психоз о 4.48
Ladies and Ladies Z Oksaną Czerkaszyną rozmawia Monika Kwaśniewska (pl.)

згадки
Олег Вергеліс. Імя Рози
Анастасія Гайшенець. Театральний конкурс Taking the Stage: про війни зовнішні та внутрішні
Олег Вергеліс. Трамвай Успіх - 2018
Оксана Черкашина, "Гра в постправду"
«Дикий театр» і «Сцена 6» розпочинають освітній проект «Арт-тема»
Олена Мигашко, "IN-YER-FACE THEATRE" ("ТЕАТР ВАМ В ОБЛИЧЧЯ")"
Екатерина Чернова, "ГЛАВНОЕ ОТКРЫТИЕ» НИНЫ ХИЖНОЙ" (rus.)

фотографії

(с) Олексій Товпига

Roza Sarkisian is an Ukrainian theatre director and curator. Her innovative work explores themes of memory, identity, and resistance, often employing queer art strategies and documentary theatre techniques.

Roza Sarkisian holds degrees in Theatre Directing from the National University of Arts named after I. P. Kotlyarevsky in Kharkiv (2012) and in Political Sociology from V. N. Karazin National University in Kharkiv (2009). From 2014 to 2017, she served as the artistic director of Kharkiv’s independent theatre DeFacto. From 2017 to 2019, she was the principal theatre director at the First Ukrainian Academic Theatre for Children and Youth in Lviv, and during the same period, also worked at the National Academic Drama and Musical Theatre in Ivano-Frankivsk.

Her notable works include My Grandfather Dug. My Father Dug. But I Won’t (a Ukrainian-Polish co-production, co-directed with Agnieszka Błońska, 2016), The Great Filter Theory (Theatre of Contemporary Dialogue, Poltava, 2017), Psychosis (Actor’s Theatre in Kyiv, 2018), Beautiful, Beautiful, Beautiful Times (First Theatre in Lviv, 2018), and Macbeth (Lesya Ukrainka Academic Drama Theatre in Lviv, 2019). Additional acclaimed works include H-effect, based on Shakespeare’s Hamlet and Heiner Müller’s Hamletmachine (a Ukrainian-Polish-German co-production, NGO "Art-Dialog", 2020), Radio Mariia by Joanna Wichowska and Krysia Bednarek (Powszechny Theatre in Warsaw, 2022), Ship. Bridge. Body (a co-production of the Theatre of Playwrights in Kyiv, Schaubühne Lindenfels in Leipzig, and Festspielhaus Hellerau, Dresden, 2023), and Fucking Truffaut (a co-production with Reszka Foundation, Dramatic Theatre in Warsaw, and Gorki Theater in Berlin, 2023), Karabakh Memory (Gorki Theater in Berlin, 2025).

Her productions focus on themes of collective and individual memory, national identity, non-normativity, power, and social oppression. She combines radical imagination with queer art strategies, often using devised theatre techniques, personal stories, and elements of (post-)documentary theatre and autoethnography to connect personal experiences with broader social contexts and explore the boundaries between reality and fiction. Working with both professional and non-professional actors, she rethinks conventional aesthetics, introduces new ways of thinking, and creates space for alternative narratives. Her works have been recognized with several awards and invitations to festivals in Ukraine and internationally.

Roza has been recognized with several prestigious accolades, including winning the British Council Ukraine's Taking the Stage 2017 competition, the Gaude Polonia Scholarship 2017 from the Ministry of Culture and National Heritage of Poland, International Mobility Grants through Culture Bridges, the Ukrainian Cultural Foundation Scholarship, Culture Moves Europe, the Artistic Scholarship of the President of Ukraine for 2019/2020, and the Warsaw City Artistic Scholarship in 2023. She was also named "Personality of the Year 2018" in the Theatre category in Lviv.

In addition to her theatre work, Roza has initiated and curated various artistic and educational projects for young people and children, including Desant UA: Independent Ukrainian Theatres Review (2017, Zbigniew Raszewski Theatre Institute, Warsaw), Drama Teen Lab (2019, Lviv), and Young Directors for Children (2018, Lviv). She has also been involved in projects such as Voices of the Neighborhood (2019, Lviv), Documentary Theatre for Children Evacuated from near Kyiv (2022/2023, Kahl-am-Main, Germany), Korczak Festival: Focus on Ukraine (2022, Warsaw), and Film and Theatre Workshops (2022, Warsaw). Roza has led numerous workshops for teenagers and has created performances featuring young non-professional actors and people with disabilities.